Кричати

 

кричати	Говорити дуже голосно, зазвичай щоб тебе почули на відстані; нейтральне слово без обовʼязкової агресії	She shouted my name across the street.	shout	/ʃaʊt/
кричати (сердито)	Кричати з роздратуванням, гнівом або сильними емоціями; часто «на когось»	He yelled at the driver.	yell at	/jel/
кричати від страху / болю	Дуже гучний, різкий крик через страх, біль або паніку	She screamed when she saw the snake.	scream	/skriːm/
крикнути, щоб покликати	Крикнути комусь, щоб привернути увагу; не агресивно	She called out to her friend.	call out	/kɔːl aʊt/
вигукнути від болю	Раптово крикнути через фізичний біль або несподіванку	He cried out in pain.	cry out	/kraɪ aʊt/
кричати / вигукувати (у певних випадках)	Зазвичай означає “плакати”, але може передавати значення “крикнути / вигукнути”, якщо використовується з прямою мовою або у виразі cry for help	“Help!” she cried. / They cried for help.	cry	/kraɪ/